Аранчіні: Рецепт Сицилійських Рисових Кульок + Варіації

184

Історія та легенда італійської страви

Аранчіні (італ. Arancini — «маленькі апельсини») — це одна з найбільш розпізнаваних страв італійської кухні, що походить безпосередньо з сонячної Сицилії. Ці обсмажені в фритюрі рисові кульки діаметром 8–10 сантиметрів мають характерний золотисто-помаранчевий колір, що й дав їм назву. Аранчіні начиняють різноманітними інгредієнтами — від класичного м’яса та моцарелли до грибів, овочів і навіть морепродуктів.

Назва страви має цікаву етимологію. Слово походить від італійського слова arancia, що означає апельсин. Цей вибір пояснюється не лише насиченим золотаво-помаранчевим кольором, який набирають кульки після обсмажування в гарячій олії, але й їхньою круглою формою, що нагадує плід апельсина. На Сицилії навіть існує регіональна розбіжність у назві: західні сицилійці (палермітани) називають цю страву аранчина (однина), а східні сицилійці — аранчіні (множина).

Історія походження

Історія аранчіні сягає глибини часів. Найбільш поширена теорія стверджує, що цю страву було винайдено у X столітті під час правління Калібідів на Сицилії. Тоді араби, які володіли островом, привезли з собою любов до рисових страв, приправлених шафраном та іншими східними прянощами. Саме тоді в середземноморській кухні з’явилися перші рисові страви, які згодом трансформувалися у знаючи нам аранчіні.

Однак сучасна версія аранчіні сформувалася у XIII столітті під час правління короля Федеріко II. Неймовірна деталь: король звелів готувати рисові кульки, обважені в панірувальних сухарях, спеціально для своїх мисливських експедицій. Панірована зовнішня оболонка забезпечувала ідеальне збереження починки та рису під час подорожей, а також перевезення було зручним. Таким чином, аранчіні стали однією з перших страв, яку можна назвати предком сучасного «фастфуду» чи їжі на виніс.

З часом аранчіні звільнилися від статусу «королівської експедиційної їжі» і стали улюбленою закускою всіх верств населення Сицилії. Сьогодні ця страва залишається символом сицилійської гостинності та кулінарної традиції.

Цікавий факт: щорічно 13 грудня на Сицилії святкують День святої Луції (Festa di Santa Lucia). Згідно з традицією, у цей день не прийнято їсти борошняні страви, тому замість хліба та макаронів на столах сицилійців з’являються аранчіні всіх типів, форм та розмірів. Цей день перетворюється на справжній фестиваль, коли вулиці Палермо та інших сицилійських міст переповнені кіосками та візками з гарячими аранчіні.

Що входить до класичного рецепту аранчіні

Оскільки аранчіні — це страва з давньою традицією, існує певна базова формула, на якій побудовані всі варіації цієї страви. Розберемо детально, які інгредієнти потрібні для приготування класичних аранчіні.

Основні компоненти

Рис для аранчіні: найважливіший інгредієнт. Для приготування автентичних аранчіні рекомендується використовувати італійські сорти рису з круглим або середньозернистим зерном, такі як арборіо, карнаролі або вайалоне нано. Ці сорти характеризуються високим вмістом крохмалю, що забезпечує потрібну структуру та липкість при формуванні кульок. Обов’язково беріть саме ці сорти, а не довгозернистий рис басматі або довгозернистий білий рис.

Шафран: головна спеція, яка дає аранчіні характерний золотисто-жовтий колір і витончену пряну нотку. Шафран — дорога спеція, але саме він робить аранчіні справжніми. На 250 грамів рису потрібно щонайменше 0,5 грама шафрану, що еквівалентно 10-15 ниткам.

Вершкове масло: забезпечує багате та нежне смакування. Вершкове масло додається як до рису при його готуванні, так і при перемішуванні готового рису перед охолодженням.

Бульйон: традиційно використовується курячий бульйон, хоча деякі кухарі заміняють його овочевим. Бульйон повинен бути теплим під час додавання до рису, щоб забезпечити рівномірне приготування.

Білкове вино: часто додається при готуванні ризотто для кислотності та витонченого смаку. Хорош сухий біле вино типу піно гріджо.

Яйце: один яєчний жовток або ціле яйце додається у готовий охолоджений рис для зв’язування інгредієнтів. Деякі рецепти передбачають також використання яєчного білка для обвалки.

Сир: традиційно твердий сир (пармезан або подібний) тертий дрібно. На 250 грамів рису беруть 50-100 грамів сиру.

Начинки для аранчіні

М’ясна починка (рагу болоньєзе): найпопулярніша варіація на південній Італії. Готується з м’ясного фаршу, цибулі, моркви, сельдерею та помідорної пасти, туширом на вогні до отримання однорідного, розвареного вигляду. Фарш повинен бути щільним, без рідких складників.

Моцарелла: найчастіше використовується свіжа моцарелла, нарізана на кубики розміром 1,5-2 сантиметри. Деякі шефи додають до моцарелли зелену цибулю чи петрушку.

Гарнір з овощей та горошку: класичне доповнення, яке складається з замороженого зеленого горошку, шматочків ередисельдерею та моркви, змішаних з рагу.

Інгредієнти для обвалки та смаження

Панірувальні сухарі: якісні панірувальні сухарі створюють хрусткий золотистий зовнішній шар. Можна використовувати як звичайні магазинні, так і домашньої приготування (висушені і подрібнені коринфи хлібу).

Борошно: пшеничне борошно першого сорту використовується як перший шар перед яйцем. Допомагає яйцю краще прилипнути.

Яйця: два-три яйця збиваються з невеликою кількістю солі. Яйце служить «клеєм» між борошном та панірувальними сухарями.

Олія для смаження: потрібна нейтральна олія з високою точкою димління — соняшникова, кукурудзяна чи арахісова. Оливкова олія не підходить для фритюру через низьку температуру дима.油 повинна бути досить гарячою (близько 175–180 °C) при закладанні кульок.

Детальний рецепт приготування аранчіні з м’ясом та сиром

Крок 1: Приготування класичного ризотто з шафраном

Інгредієнти для ризотто:

• 250 грамів рису арборіо
• 700 мілілітрів курячого бульйону
• 115 мілілітрів сухого білого вина
• 50 грамів вершкового масла
• 50 грамів твердого сиру (пармезан), потертого дрібно
• 10-15 ниток шафрану (близько 0,5 грама)
• 1 яєчний жовток
• 2 ст. ложки оливкової олії
• Сіль та свіжомелений чорний перець за смаком

Інструкції:

1. Перш за все заваріть шафран. У невелику чашку налийте 2-3 ст. ложки гарячого (але не кипячого) бульйону, додайте ниток шафрану та залиште розмокати на 10-15 хвилин. Це активує пігменти та ароматичні сполуки шафрану.
2. Розігрійте великий сотейник або велику каструлю з товстим дном на середньому вогні. Додайте оливкову олію та 25 грамів вершкового масла. Коли масло розтане і олія нагріється, висипте туди рис. Постійно помішуйте протягом 1-2 хвилин, поки рисові зерна не стануть прозорими по краях, але залишаться твердим у центрі. Цей процес називається «тостування» рису.
3. Вилийте біле вино у рис і помішуйте, поки рис майже не зако­ристить всю рідину. Це займе близько 1-2 хвилин.
4. Тепер починайте поступово додавати теплий бульйон. Додавайте приблизно 150-200 мілілітрів за раз, чекайте, поки рис абсорбує рідину, перш ніж додавати наступну порцію. Цей процес займе близько 15-18 хвилин. Постійно помішуйте, щоб рис варився рівномірно і не прилипав до дна.
5. За 2-3 хвилини до закінчення приготування додайте заварену шафранну суміш у рис. Сховуйте перемішуйте.
6. Коли рис буде мякким, але все ще з невеликою твердістю в центрі зерна (стан, який нз­лаючи називають al dente), зніміть каструлю з вогню. Додайте залишок вершкового масла (25 грамів), потертий сир, яєчний жовток, сіль та перець. Енергійно помішуйте протягом кількох секунд — этот процес називається mantecatura і створює кремову текстуру.
7. Викладіть гаряче ризотто на великий деко, постелене пергаментом, тонким шаром (близько 1-1,5 сантиметра). Охолодіть до кімнатної температури, а потім поставте у холодильник щонайменше на 2-3 години, а краще на ніч. Охолоджений рис значно легше формувати в кульки.

Крок 2: Приготування м’ясної начинки (рагу)

Інгредієнти:

• 200 грамів м’ясного фаршу (яловичина або змішаний м’ясо)
• 1 середня цибулина
• 1 невеликаморква
• 2 ст. ложки томатної пасти
• 100 мілілітрів червоного вина
• 200 мілілітрів овочевого або м’ясного бульйону
• 2 ст. ложки оливкової олії
• 1 зубчик часнику
• Сіль, чорний перець, суха паприка за смаком
• Свіжа петрушка або базилік (за бажанням)

Інструкції:

1. Дрібно нарізати цибулю, морквуและ часник.
2. На середньому-високому вогні розігрійте оливкову олію в великій сковороді або каструлі. Додайте нарізану цибулю, морквуและ часник. Обсмажте близько 5 хвилин, поки овочі не стануть м’якими та трохи карамелізованими.
3. Додайте м’ясний фарш у той же посуд. Розбийте його на дрібні шматки дерев’яною ложкою або лопаткою. Обсмажте на середньому-високому вогні 5-7 хвилин, поки м’ясо не втратить червоний колір і не почне набувати коричневий колір.
4. Додайте томатну пасту. Помішуйте протягом 1 хвилини, щоб паста змішалася з м’ясом та овочами і дещо обсмажилась.
5. Влийте червоне вино і дайте йому випаруватися протягом 2-3 хвилин, щоб вилітрували жорсткі спиртові нотки.
6. Додайте бульйон, сіль, перець та паприку. Зменшіть вогонь до мінімуму і тушіть рагу без кришки 30-40 хвилин. Рагу повинна стати дуже щільною, без зайвої рідини. Якщо рагу залишилася вологою в кінці варіння, збільшіть вогонь і варіть далі, поки не випариться більшість рідини.
7. Переведіть готове рагу на тарілку для охолодження. Коли воно повністю охолоне, рагу можна також поставити на 30-60 хвилин у холодильник.

Крок 3: Формування аранчіні

Інгредієнти для формування:

• 150 грамів моцарелли (рубаної на кубики 1,5-2 см)
• Охолоджене ризотто
• Охолоджене рагу
• Шматка додаткового сиру (опціонально)

Інструкції:

1. Тепер наступає найбільш навичкова і творча частина процесу. Мокрими руками (змочіть їх холодною водою — це запобігає липкості) візьміть близько 50 грамів охолодженого ризотто. Це мав бути розмір приблизно як велике яйце або невелика цибулина.
2. Покладіть ризотто у долоню лівої руки (якщо ви правша) і приплюсніть його у дископодібний коржик товщиною близько 1 сантиметра.
3. У центр коржика покладіть невеличку ложку охолодженого рагу (близько 1 ст. ложки), крихти моцарелли та, за бажанням, невелику кількість додаткового потертого сиру.
4. Поступово загинаючи краї коржика в центр, обгорніть начинку рисом, формуючи рисову кульку. Переконайтеся, що рагу та моцарелла повністю закриті рисом, іначе вони витечуть під час смаження. Форма може бути як ідеально круглою, так і дещо овальною чи конусоподібною — це залежить від особистих переваг та регіональних традицій.
5. Покладіть сформовану аранчіну на деко, застеленого пергаментом. Повторіть процес з рештою ризотто, поки всі інгредієнти не закінчаться. Зазвичай це створює 8-12 аранчіні залежно від розміру кульок.
6. Сформовані аранчіні можна використовувати одразу або поставити у холодильник максимум на 2-3 години. Для довгострокового зберігання можна заморозити їх у морозильнику на деко, а потім перекладити в герметичний контейнер, де вони зберігатимуться до 3 місяців.

Крок 4: Панірування аранчіні

Інгредієнти:

• 100 грамів пшеничного борошна
• 3 яйця
• 150 грамів панірувальних сухарів
• Сіль та чорний перець за смаком

Інструкції:

1. Підготуйте три окремі чаші або глибокі тарілки. В першу насипте пшеничне борошно, змішане з щіткою солі та перцю. У другу розбийте яйця, додайте щиплю солі та енергійно збийте вилкою або дротяним венчиком. До третьої насипте панірувальні сухарі.
2. Сформовану охолоджену аранчіну спочатку обваляйте у борошні, убіравши від нього весь надлишок. Борошно створює основу, до якої прилипне яйце.
3. Негайно опустіть аранчіну в яйце, повернувши її в усіх боках, щоб вона повністю висихалась змішаною яйця.
4. Тепер опустіть обляту яйцем аранчіну в панірувальні сухарі. Обвалюйте дуже ретельно, переконуючись, що весь зовнішній шар покритий панірувальними сухарями. Ви можете трохи придавити панірувальні сухарі до поверхні, щоб вони краще прилипли.
5. Викладіть панировану аранчіну на деко. Повторіть панірування для всіх сформованих кульок. Панировані аранчіні можна зберігати у холодильнику до 1 години перед смаженням або негайно переходити до смаження.

Крок 5: Смаження аранчіні

Інгредієнти:

• 1 літр нейтральної олії для смаження (соняшникова, кукурудзяна або арахісова)

Інструкції:

1. Розігрійте олію у глибокому каструлі або фритюрниці до температури 175–180 °C. Правильна температура критично важлива — занадто холодна олія призведе до жирних, сирих аранчіні, а занадто гаряча олія обсмажить їх ззовні, залишивши центр недовареним.
2. Щоб перевірити температуру без термометра, опустіть невеликий шматочок хліба у гарячу олію. Якщо він стає золотистим за 60 секунд, температура оптимальна.
3. Обережно опустіть 3-4 панировані аранчіні у гарячу олію. Не закладайте їх занадто багато одразу, оскільки це знизить температуру олії та призведе до жирних результатів. Аранчіні повинні мати простір для руху у олії.
4. Обсмажте їх 2-3 хвилини, аж поки вони не стануть золотисто-коричневими з усіх боків. Вони утискатимуться в олії на початку, але згодом стануть плавучими. Обернайте їх мотузкою, щоб забезпечити рівномірне обсмажування.
5. Використовуючи шумку або прорізану лопатку, акуратно витягніть золотисті аранчіні з олії. Викладіть їх на одноразові або тканинні серветки для видалення надлишку олії.
6. Повторіть смаження для решти аранчіні, перевіривши температуру олії перед кожною партією.
7. Подавайте гарячі аранчіні негайно. Вони найсмачніші, коли ще теплі, а сир у центрі розплавлений і тягучий.

Популярні варіації аранчіні на Сицилії та поза її межами

Незважаючи на те, що класичний рецепт залишається незмінним протягом століть, кожен регіон Сицилії розробив свою власну унікальну інтерпретацію аранчіні. Крім того, шефи та домашні кухарі з часом винайшли нові, часто експериментальні варіації.

Аранчіні з моцарелою та помідорами (Arancini al Ragù e Mozzarella)

Це класична варіація, де замість м’яса у центр кульки кладуть свіжу моцареллу та невелику кількість сухого помідора, концентрованого помідорного соусу або простого томатного соусу. Вона менш м’ясна та легша за оригінальну версію, але набагато популярніша в сучасної кухні.

Варіація: деякі кухарі додають до начинки нарізану зелену цибулю, свіжу петрушку та базилік для більш свіжого смаку.

Аранчіні з грибами (Arancini ai Funghi)

У цій варіації класичне м’ясне рагу замінюється рагу з свіжих грибів. Печериці, білі гриби або суміш грибів дрібно нарізаються, обсмажуються з цибулею та часником, а потім тушиються у томатному соусі та бульйоні. Ця варіація популярна серед вегетаріанців та фанатів грибів. Часто до цієї начинки додають мед для збалансування смаку.

Аранчіні з рибою та морепродуктами (Arancini di Pesce)

На узбережжі Сицилії популярна варіація з начинкою з креветок, кальмарів чи іншої білої рибиці. М’ясний фарш замінюється подрібненими морепродуктами, змішаними з цибулею, томатним соусом, іноді з додаванням лимонного сока та свіжої петрушки.

Аранчіні зі шпинатом і рикоттою (Arancini Spinaci e Ricotta)

Ця варіація популярна на східній Сицилії. Свіжий або заморожений шпинат бланшується, нарізається дрібно та змішується зі сливочною рикоттою, потертим сиром та іноді невеликою кількістю мускатного горіху. Ця начинка більш ніжна та кремова, ніж традиційна м’ясна.

Аранчіні з горгонзолою (Arancini di Gorgonzola)

У цій лакомій варіації класична моцарелла замінюється синім сиром горгонзола. Їх часто починають невеликою кількістю грецьких горіхів для контрасту. Ця варіація мати більш витончене, сиросивне смакування та рекомендується для тих, хто любить сильні сирні смаки.

Аранчіні зі шинкою та фісташками (Arancini Prosciutto e Pistacchio)

На західній Сицилії, особливо в Палермо, популярна варіація з нарізаною сухою прошуто та подрібненими фісташками. Фісташка буває легко впізнаванною з своєю зеленуватою окраскою та помітним смаком. Ці аранчіні часто подають як розкішний апетизер на святкових приймах.

Солодкі аранчіні (Arancini Dolci)

На святі святої Луції традиційно готують солодкі аранчіні. Ризотто робиться з меньшою кількістю сиру та шафрану, а замість цього до рису додають цукор та ваніль. Начинка складається з теплого гарячого шоколаду, крему заварного, подрібнених горіхів, сухофруктів, іноді яблук або груш. Готові аранчіні подають гарячими, присипані цукром та какао-порошком.

Практичні поради для ідеальних аранчіні

Вибір рису та його підготовка

Ще раз підкреслимо: якість рису критично важлива. Італійські круглозернисті сорти (арборіо, карнаролі, вайалоне нано) мають вищий вміст крахмалю, що забезпечує липку, однорідну консистенцію ризотто. Це дозволяє легко формувати кульки без розсипання.

Якщо ви не можете знайти італійський рис, альтернатива — японський рис сорту суші. Однак не беріть довгозернистий рис (басматі, жаспер) або рис для дикої кухні, оскільки у них буде недостатньо крохмалю.

Охолодження ризотто

Це один з найважливіших кроків. Тепле ризотто неможливо формувати — воно розсипатиметься або розтікатиметься. Охолоджене протягом кількох годин (краще на ніч) ризотто набуває правильної консистенції для формування. Якщо у вас немає часу, поставте ризотто у морозильник на 15-20 хвилин, але переконайтеся, що воно не повністю замерзне.

Заповідання начинки

Прагніть недостатньої кількості начинки. Занадто багато рагу та сиру призведе до витоку під час смаження. Більше того, коли ви запікаєте рис, якщо поверхня недостатньо щільна, гаряча олія проникне всередину, і начинка витечуть. Буквально 1-1,5 ст. ложки рагу і кілька кубиків моцарелли на кульку — це саме те.

Панірування

Трьохетапне панірування (борошно → яйце → панірувальні сухарі) критично важливе. Деякі кухарі роблять подвійне панірування — повторюють цикл яйце → панірувальні сухарі вдруге — для більш хрусткого зовнішнього шару. Однак це не обов’язково.

Використовуйте якісні панірувальні сухарі. Якщо можливо, робіть їх самостійно з висушеного хліба. Домашні панірувальні сухарі створюють більш приємний шар і більш приємної текстури, ніж промислові.

Контроль температури олії

Цей момент абсолютно критичний. Занадто холодна олія (нижче 170 °C) призведе до вбирання аранчіні занадто багато олії, і вони будуть жирні та сирі всередину. Занадто гаряча олія (вище 185 °C) запалить зовнішній шар, але не дозволить теплові проникнути всередину.

Інвестуйте у хороший кулінарний термометр. Це найпрямішийський способ отримати послідовні результати. Якщо термометра немає, використовуйте традиційний метод із шматком хліба — він повинен стати золотистим за 60 секунд.

Смаження: партії та переживання

Не закладайте занадто багато аранчіні одразу. Кожна аранчіна займає певний простір у олії, і температура буде різко падати, якщо закласти їх занадто багато. Ідеально — 3-4 аранчіні за раз. Після кожної партії дайте олії 30-60 секунд, щоб повернутися до потрібної температури.

Альтернатива смаженню: запікання

Якщо вам потрібна більш легка версія, можна запікати аранчіні у духовці замість смаження. Панировані аранчіні помістіть на деко, застелено пергаментом, змастіть легким шаром оливкової олії аерозолем або кулінарною пензлем, а потім запікайте при 200 °C протягом 15-20 хвилин, поки вони не стануть золотисто-коричневими. Результат буде менш жирним, але також менш хрустким.

Подання та зберігання готових аранчіні

Подавайте аранчіні гарячими, свіжо обсмаженими. Вони найсмачніші в перші 10-15 хвилин, коли сир все ще тягучий, а зовнішній шар хрусткий. Подавайте з томатним соусом для макаронів, свіжим томатним соусом або просто з лимонним кліщем.

Охолоджені аранчіні можна зберігати у герметичному контейнері у холодильнику до 3-4 днів. Щоб відновити хрусткість, повторно розігрійте їх у духовці при 180 °C протягом 10 хвилин.

Заморозьте панировані (до смаження) аранчіні на деко, а потім перекладіть у морозильний мішок. Вони будуть зберігатися до 3 місяців. Смажте їх прямо з морозильника, додавши лише 1-2 хвилини до часу смаження.

Часті питання про аранчіні

Питання: Чому моє ризотто занадто рідке і аранчіні розсипаються під час формування?

Відповідь: Ризотто може залишатися занадто рідким з кількох причин. Перш за все, переконайтеся, що ви готуєте рис досить довго і достатньо рідини випарилося. По-друге, яйце повинно бути додано лише після охолодження ризотто. Якщо ризотто все ще занадто рідке, поставте його у холодильник на довше часу — від 3 до 4 годин або навіть на ніч. Холод допоможе рису більш щільно з’єднатися. Якщо і це не допомагає, додайте трохи більше потертого сиру при перемішуванні охолодженого ризотто.

Питання: Чи потрібно мені використовувати справжній шафран або я можу користуватися куркумою?

Відповідь: Шафран та куркума мають дуже різні смаки та ароми. Шафран має витончений, дещо квітковий смак, тоді як куркума більш земляниста. Якщо ви абсолютно не можете знайти шафран або це занадто дорого, куркума дасть схожий золотавий колір, але смак буде відрізнятися. Якщо у вас є можливість, скупіть якісний, свіжий шафран — це справді робить різницю.

Питання: Чи можна приготувати аранчіні без глютену?

Відповідь: Так, це можна зробити. Замініть пшеничне борошно та панірувальні сухарі на безглютенові альтернативи. Можна користуватися рисовим борошном, крохмалем тапіоки або комерційною сумішшю безглютенового борошна. Для паніровки можна використовувати безглютенові панірувальні сухарі. Сам рис, яйце та начинка вже без глютену.

Питання: Мої аранчіні розриваються під час смаження. Як це запобігти?

Відповідь: Це трапляється з кількох причин. Перш за все, розійті рисові кульки можуть містити занадто багато начинки. Почніть з меншої кількості начинки (близько 1 ст. ложки). По-друге, переконайтеся, що зовнішній рис щільно закриває начинку — без щілин. По-третє, інколи це відбувається, коли рис не досить охолджений або коли температура олії занадто висока, що призводить до швидкого випаровування вологи всередину. Використовуйте охолоджене ризотто та перевіривши температуру олії термометром.

Питання: Скільки часу займає приготування аранчіні від початку до кінця?

Відповідь: Якщо ви вже маєте рагу та охолоджене ризотто, формування, панірування та смаження займе близько 30-45 хвилин. Однак якщо ви готуєте все з нуля (ризотто + рагу), розраховуйте на 2-3 години, включаючи час охолодження. Поради: приготуйте рагу за день до цього, а ризотто можна зробити за 1-2 дні до. Тоді в день подачі вам залишиться лише формування, панірування та смаження.

Питання: Яким соусом подавати аранчіні?

Відповідь: Традиційно аранчіні подають з простим томатним соусом для макаронів чи чесниковим соусом. Деякі люди просто видавлюють лимон зверху. Апельсинові соуси дитячих не дуже поширені, оскільки аранчіні самі себе досить насичені. Якщо ви робите варіацію з морепродуктами, соус на основі білого вина чи мінерального винегрету буде добрим вибором.

Питання: Чи аранчіні бути заморожені без панірування?

Відповідь: Так. Сформовані аранчіні перед паніруванням можна заморозити на деко, а потім перекласти у морозильний мішок. Видобути їх із морозильника, дати їм розморозитися при кімнатній температурі протягом 10-15 хвилин, а потім панірувати та смажити як звично. Однак це трохи більш хітро, оскільки замерзлі аранчіні можуть розпадатися під час панірування. Легше панірувати їх перед заморожуванням.

Висновок: аранчіні як культурна спадщина Сицилії

Аранчіні — це не просто закуска чи гарнір, а справжня культурна реліквія Сицилії та усієї Італії. Їх історія охоплює більше ніж тисячу років, від арабських впливів до королівських полювань, від святкових столів багатіїв до вуличних кіосків, де їх чекають голодні пасажири. Кожна аранчіна — це маленький шедевр, пакований у золотисту оболонку, сповнена аромату, смаку та традиції.

Приготування аранчіні потребує часу, уваги та деяких кулінарних навичок, але результат того варт. Коли ви перекусите гарячу, свіжо обсмажену аранчіну та почуєте, як тягучий розплавлений сир текує в роті поряд з м’яким ризотто та хрусткою паніровкою, ви зрозумієте, чому ця скромна страва пережила століття й залишається такою ж поцінованою сьогодні, як вона була в часи короля Федеріко II.

Що б ви не вибрали — класичний рецепт з м’ясом та моцарелою, вегетаріанський варіант із грибами чи щось більш експериментальне — нехай ваш кулінарний досвід створення аранчіні приносить радість, як вам, так і вашим гостям. Це справді одна з найнікраще награджуючих страв для приготування в домашній кухні.

Аранчіні

Порції: 10-12 порцій Час підготовки: 30 хв Час готування: 1 год. 1 год.

Nutrition facts: 280 калорії 20 grams жир

Рейтинг: 5.0/5

( 1 голосів )

Pin

Print

Інгредієнти

• 250 грамів рису арборіо
• 700 мілілітрів курячого бульйону
• 115 мілілітрів сухого білого вина
• 50 грамів вершкового масла
• 50 грамів пармезану, потертого дрібно
• 10-15 ниток шафрану
• 1 яєчний жовток
• 2 ст. ложки оливкової олії
• Сіль та чорний перець за смаком
• 200 грамів м'ясного фаршу
• 1 середня цибулина
• 1 невелика морква
• 2 ст. ложки томатної пасти
• 100 мілілітрів червоного вина
• 200 мілілітрів бульйону
• 150 грамів моцарелли
• 100 грамів пшеничного борошна
• 3 яйця
• 150 грамів панірувальних сухарів
• 1 літр соняшникової олії для смаження

Інструкція

1. Заварте шафран у гарячому бульйоні на 10-15 хвилин.

2. Розігрійте оливкову олію та вершкове масло, додайте рис. Помішуйте 1-2 хвилини.

3. Вилийте біле вино, дайте випаруватися.

4. Поступово додавайте теплий бульйон, помішуючи протягом 15-18 хвилин.

5. За 2-3 хвилини до кінця додайте шафранну суміш.

6. Зніміть з вогню, додайте вершкове масло, сир, яєчний жовток. Помішуйте.

7. Охолодіть ризотто на деко, а потім у холодильнику 2-3 години.

8. Приготуйте рагу: обсмажте цибулю, додайте фарш, томатну пасту, вино та бульйон. Тушіть 30-40 хвилин.

9. Сформуйте кульки з охолодженого ризотто, додавши в центр рагу та моцарелу.

10. Панірируйте: борошно → яйце → панірувальні сухарі.

11. Обсмажте у гарячій олії (175-180°C) 2-3 хвилини до золотистого кольору.

12. Викладіть на серветку для видалення олії. Подавайте гарячими з томатним соусом.