В’єтнамська кухня відома своєю унікальністю, гармонією смаків і використанням натуральних інгредієнтів. Особливе місце в цій гастрономічній культурі займають десерти, які поєднують у собі тропічні фрукти, рис, кокос, бобові та різноманітні солодкі сиропи. В’єтнамські солодощі — це не лише частування, а й відображення традицій, історії та клімату країни. У цій статті розглянемо найпопулярніші десерти В’єтнаму, їхню історію, особливості приготування та роль у сучасному житті.
Че — це загальна назва для великої групи в’єтнамських десертів, які готуються на основі бобових, рису, фруктів, желе, кокосу, тапіоки та інших інгредієнтів. Че може бути як гарячим, так і холодним, рідким або густим.
Че часто подають у високих склянках із льодом, особливо в спекотний сезон. Десерт їдять ложкою, перемішуючи всі шари.
Бао Бинг — це ніжний паровий пиріжок із рисового борошна, цукру та кокосового молока. Його структура пориста, а смак — делікатний і солодкий.
Бао Бинг часто подають на свята, родинні події та як перекус до чаю.
Бань Кам — це круглі кульки з рисового тіста, начинені солодкою пастою з квасолі мунг, обсмажені у фритюрі та обсипані кунжутом.
Бань Флан — це варіація класичного французького крем-карамелі, адаптована в’єтнамською кухнею. Готується з яєць, молока, цукру та карамелі.
Бань Чунг — це традиційний квадратний пиріг із клейкого рису, начинений пастою з квасолі мунг та свининою, загорнутий у листя банана. Хоча це більше основна страва, її часто подають як десерт на свята.
Сой Че — це поєднання клейкого рису (xôi) і солодкого супу (chè). Найчастіше його готують із рису, квасолі мунг і кокосового молока.
Бань Дау Сау — це маленькі квадратні тістечка з зеленої квасолі (мунг), цукру та кокосового масла. Вони розсипчасті, тануть у роті та мають приємний горіховий аромат.
Бань Трої Нуок — це маленькі кульки з клейкого рису, начинені пастою з чорного кунжуту або квасолі, зварені у солодкому імбирному сиропі.
Бань Да Лонг — це багатошаровий пиріг із клейкого рисового борошна, кокосового молока та пасти з квасолі мунг. Кожен шар має різний колір і смак, найчастіше використовують пандановий екстракт для зеленого шару.
Бань Пія — це листковий пиріжок із начинкою з квасолі мунг, солоного яєчного жовтка, а іноді — з додаванням дуріану.
Сой Ла Дуа — це клейкий рис, забарвлений і ароматизований екстрактом листя пандану, який надає йому зеленого кольору та характерного аромату.
Бань Кхоай Ми Нуонг — це запечена запіканка з тертого маніоку, кокосового молока, цукру та іноді з додаванням кунжуту.
Кам Сой — це рисовий пудинг на основі клейкого рису, молока та цукру. Часто подається із фруктами або кокосовим молоком.
Бань Кхоай Мі Чіен — це смажені кульки з тертого маніоку, цукру та кокосового молока. Вони хрусткі зовні та м’які всередині.
Че Сапоче — це солодкий суп із дуріаном, кокосовим молоком, тапіокою та іншими інгредієнтами.
Бань Тет — це циліндричний пиріг із клейкого рису, начинений квасолею мунг і свининою, загорнутий у бананове листя. Як і Бань Чунг, має солодкуваті варіанти.
Сой Га Кок — це клейкий рис, забарвлений у яскраво-червоний колір плодом гак (Momordica cochinchinensis), що надає йому солодкого смаку та яскравого вигляду.
Бань Кхоай Ланг Чіен — це скибочки солодкої картоплі, обсмажені у фритюрі до золотистої скоринки.
Че Дау Ванг — це солодкий суп із білої квасолі, цукру та кокосового молока.
Бань Трої — це клейкий рис, замочений у лужній воді, що надає йому особливої текстури та легкого карамельного смаку.
В’єтнамські десерти — це не лише гастрономічне задоволення, а й частина культури, традицій та сімейних цінностей. Багато з них готують на свята, весілля, релігійні церемонії. З появою сучасних технологій та іноземних впливів, класичні десерти отримують нові інтерпретації: додають морозиво, шоколад, нові фрукти, але основа залишається незмінною — натуральність і гармонія смаків.
Рис — основа багатьох десертів. Клейкий рис (glutinous rice) дає особливу текстуру та ніжність.
Кокосове молоко використовується для створення кремової консистенції та додавання солодкого аромату.
Квасоля мунг, чорна, червона та біла квасоля — популярні інгредієнти для паст і супів.
Манго, дуріан, банан, лічі, лонган, гак — додають яскравості та свіжості.
Тапіокові кульки та крохмаль використовують для створення желеподібних текстур.
У В’єтнамі солодощі часто продають на вулицях: у мобільних візках, маленьких кав’ярнях, на ринках. Вуличні десерти — це частина повсякденного життя, особливо в спекотні дні.
В’єтнамські десерти — це цілий світ смаків, ароматів і текстур. Вони відображають багатство природи країни, її історію та традиції. Від вуличних солодощів до святкових страв — кожен десерт має свою історію і значення. Спробуйте хоча б декілька з них, і ви відкриєте для себе новий вимір гастрономічної культури В’єтнаму.