Журек (польською żurek) – це один з найвідоміших і найстаріших супів польської кухні, який має багатовікову історію та глибоко вкорінені традиції. Цей наваристий кислий суп готують на основі житньої закваски, що надає йому характерний кислуватий смак і молочний колір. Журек є невід’ємною частиною польських святкових традицій, особливо на Великдень, але поляки з задоволенням готують його протягом усього року.
Назва супу походить від старовинного німецького слова “sūr”, що означає “кислий”. Існує кілька варіантів написання цієї страви: żurek, żur або zurek. Часто журек плутають з білим борщем, але це різні страви: журек готують на заквасці з житнього борошна, а білий борщ – з пшеничного.
Походження журека оповите легендами. Найпопулярніша з них розповідає про корчмаря з Познані, який побився об заклад з відвідувачем. За умовами парі, корчмар мав приготувати найгірший суп, який тільки міг придумати. Він поклав у каструлю обрізки ковбаси, часник, закваску для хліба, старі гриби і овочі, залив окропом і подав незнайомцеві. Несподівано для корчмаря, суп виявився неймовірно смачним, і він програв свій заклад.
Перші письмові згадки про журек датуються XV століттям. Довгий час цей суп був повсякденною їжею селян і мав ритуальне значення. Традиційно вважалося, що журек володіє цілющими властивостями і допомагає відновити сили після Великого посту.
Подібні страви існують також у чехів, словаків, білорусів на всій території колишнього Великого князівства Литовського і прикордонних землях. У різних регіонах страву готують дещо по-різному: на житньому журі (власне журек), пшеничному (білий борщ), вівсяному квасі (киселиця), на сирватці (заливайка).
Основою будь-якого журека є житня закваска (жур), яка готується заздалегідь і надає супу характерний кислуватий смак і аромат. Основні компоненти традиційного журека включають:
М’ясні компоненти:
Овочі:
Молочні продукти та приправи:
Для подачі:
Крок 1: Підготовка посуду
Використовуйте виключно стерилізовану скляну або керамічну ємність об’ємом не менше 1 літра. Ніколи не використовуйте пластикову або металеву тару, оскільки це може призвести до розвитку небажаних бактерій.
Крок 2: Змішування компонентів
У підготовлену ємність висипте житнє борошно та поступово вливайте охолоджену кип’ячену воду. Ретельно перемішайте вінчиком, щоб не залишилося грудочок. Додайте роздавлений часник, лавровий лист, духмяний перець та порваний руками житній хліб.
Крок 3: Створення умов для бродіння
Накрийте ємність чистою тканинною серветкою або марлею, закріпивши гумкою. Це дозволить заквасці “дихати” під час бродіння. Поставте в тепле, темне місце (оптимальна температура 20-25°C).
Крок 4: Догляд за закваскою
Щодня протягом 4-7 днів обов’язково перемішуйте закваску чистою дерев’яною ложкою. На другий-третій день закваска почне бродити – з’явиться характерний кислуватий запах та легке спінення.
Крок 5: Визначення готовності
Закваска готова, коли набуває виразно кислого смаку та приємного пряного аромату з нотками часнику та хліба. Запах має нагадувати маринованих огірків. Зазвичай це відбувається через 5-7 днів.
Крок 6: Фільтрування та зберігання
Процідіть готову закваску через мілке сито або марлю. Перелийте в чисту скляну пляшку з кришкою. Зберігайте в холодильнику до місяця. Перед використанням обов’язково струшуйте пляшку.
Для бульйону:
Для супу:
Для подачі:
Етап 1: Приготування бульйону (30-40 хвилин)
Налийте в велику каструлю 2,5-3 літри води та поставте на вогонь. Додайте порізані великими шматками моркву, цибулю та селеру. Киньте лавровий лист, трохи посоліть та варіть на середньому вогні 20-30 хвилин.
Коли овочі віддадуть свої смаки бульйону, додайте нарізану середніми кубиками картоплю. Продовжуйте варити ще 10-15 хвилин до напівготовності картоплі.
Етап 2: Підготовка м’ясних компонентів (15-20 хвилин)
Поки варюється бульйон, підготуйте м’ясні інгредієнти. Копчені ребра порізайте на сегменти по 2-3 см. Білу ковбасу наріжте кружечками завтовшки 1-1,5 см. Бекон наріжте невеличкими кубиками.
Цибулю для засмажки подрібніть дрібними кубиками. Часник очистіть та злегка роздавіть пласкою стороною ножа.
Етап 3: Приготування засмажки (10-15 хвилин)
У великій сковороді розігрійте олію на середньому вогні. Спочатку викладіть бекон і смажте до появи золотистого кольору та витоплення жиру. Додайте нарізану цибулю та смажте до прозорості (5-7 хвилин).
Потім додайте копчені ребра та ковбасу, і смажте ще 5-7 хвилин, періодично перемішуючи. На завершення додайте роздавлений часник та смажте ще 1-2 хвилини.
Етап 4: З’єднання компонентів (10-15 хвилин)
Дістаньте з бульйону великі шматки моркви, цибулі та селери – вони вже віддали свої смаки. Перекладіть всю засмажку з м’ясом до каструлі з бульйоном.
Доведіть суп до кипіння та варіть на повільному вогні 10-15 хвилин. Білу ковбасу можна додати трохи пізніше, щоб вона не переварилася.
Етап 5: Додавання закваски та приправ (5-10 хвилин)
Добре струсіть пляшку з закваскою. Поступово вливайте закваску в киплячий суп, постійно перемішуючи, щоб не утворилися грудочки. Додайте половину від загальної кількості закваски, спробуйте і за потреби доливайте більше до досягнення бажаної кислотності.
Додайте майоран, розтертий між долонями для кращого розкриття аромату. Приправте сіллю, чорним перцем та хроном за смаком.
Етап 6: Завершальний етап (5 хвилин)
У невеличку мисочку покладіть сметану та додайте кілька ложок гарячого супу, ретельно перемішайте. Це темперування запобігає згортанню сметани. Влийте темперовану сметану в суп та обережно перемішайте.
Дайте супу покипіти ще 2-3 хвилини, потім зніміть з вогню. Дайте настоятися під кришкою 15-20 хвилин для розвитку смаків.
Етап 7: Варіння яєць та підготовка до подачі
Тим часом зваріть яйця круто (8-10 хвилин після закипання), остудіть у холодній воді та очистіть. Розріжте навпіл безпосередньо перед подачею.
Сілезький журек відрізняється додаванням сушених грибів та більш насиченим м’ясним бульйоном. У цьому регіоні часто використовують різні види копченостей одночасно.
Мазовецький варіант характеризується більшою кількістю овочів та м’якшим, менш кислим смаком. Тут часто додають більше картоплі та моркви.
Львівський журек має свої особливості – більш кремову текстуру та специфічне поєднання приправ. Кожен регіон має свої нюанси приготування.
Журек з грибами (пісний варіант)
Для приготування вегетаріанської версії:
Журек з куркою
Сучасний варіант з курячим м’ясом:
Журек з морепродуктами
Оригінальна авторська інтерпретація:
Прискорення бродіння: У холодну пору року поставте банку з закваскою біля батареї або в теплу духовку (не вище 30°C). Це значно прискорить процес бродіння.
Покращення смаку: Додавайте до закваски шматочок житнього хліба з корочкою – це збагатить її смак та аромат.
Зберігання: Готову закваску можна заморозити порційно в лотках для льоду. Розморожена закваска зберігає всі властивості.
Баланс смаків: Журек любить баланс солоного, кислого, гострого та солодкого. Не соромтеся додавати трохи цукру для м’якості смаку, а хрін та перець для гостроти.
Майоран – ключовий інгредієнт: Обов’язково розтирайте сухий майоран між долонями перед додаванням у суп. Це вивільняє максимум ароматичних олій.
Правильне темперування сметани: Ніколи не додавайте холодну сметану безпосередньо в киплячий суп – вона згорнеться. Завжди робіть темперування.
Час настоювання: Журек розкриває свій повний смак після 30-60 хвилин настоювання. Не подавайте відразу після приготування.
Вибір ковбаси: Використовуйте виключно білу (сиру) ковбасу для автентичного смаку. Якщо не знайдете, замініть на якісні сосиски з натуральною оболонкою.
Копченості: Віддавайте перевагу продуктам гарячого копчення натуральним способом. Уникайте продуктів з рідким димом.
Порядок додавання: Спочатку смажте бекон до витоплення жиру, потім додавайте інші м’ясні компоненти. Це створить правильну жирову основу.
Журек є досить калорійною стравою через високий вміст м’ясних продуктів та жирів. Середні показники на 100 г готової страви:
Пробіотичні властивості: Житня закваска містить корисні лактобактерії, які покращують роботу травної системи та зміцнюють імунітет.
Вітаміни групи В: Житнє борошно та закваска багаті на вітаміни B1, B2, B6, які необхідні для нормального функціонування нервової системи.
Мінерали: Суп містить залізо, калій, магній та фосфор завдяки м’ясним компонентам та овочам.
Енергетична цінність: Високий вміст білків та жирів робить журек ситною стравою, яка довго підтримує відчуття сатості.
Традиційно журек вважається корисним при:
Хлібні горщики: Найавтентичніший спосіб подачі журека – у спеціально випечених хлібних горщиках. Для цього беруть круглі буханки житнього хліба, зрізають верхівку та видаляють м’якоть.
Класичне оформлення: У тарілку наливають суп, зверху кладуть половинки варених яєць та посипають свіжою зеленню. Обов’язково подають свіжий житній хліб.
Хліб: Традиційно подають з густим житнім або житньо-пшеничним хлібом. Ідеально підходить хліб на заквасці з грубим помолом.
Напої: Класично журек запивають пивом або горілкою. З безалкогольних напоїв підходить хлібний квас або компот з сухофруктів.
Додаткові страви: Журек можна доповнити тертим хроном, маринованими огірками або квашеною капустою для контрасту смаків.
Великодня подача: На Великдень журек традиційно подають з писанками та свіжою зеленню. Це символізує відродження та початок нового життя.
Повсякденна подача: У звичайні дні журек подають як повноцінний обід з хлібом та простими овочевими салатами.
Використання неправильного посуду: Ніколи не використовуйте пластикові контейнери або металеві миски. Це може призвести до неправильного бродіння або псування закваски.
Недостатнє перемішування: Обов’язково перемішуйте закваску щодня. Це забезпечує рівномірне бродіння та запобігає утворенню цвілі на поверхні.
Неправильна температура: Занадто висока температура (вище 30°C) може вбити корисні бактерії. Занадто низька – сповільнить бродіння до повної зупинки.
Додавання холодної сметани: Це найпоширеніша помилка, яка призводить до згортання сметани. Завжди робіть темперування.
Перекипячування з закваскою: Після додавання закваски не кип’ятіть суп занадто довго – це може зіпсувати смак та текстуру.
Неправильні пропорції: Занадто багато закваски зробить суп надмірно кислим. Додавайте поступово, пробуючи на смак.
Переварена ковбаса: Біла ковбаса швидко розварюється. Додавайте її на останніх етапах приготування.
Неправильна температура: Журек краще подавати теплим, а не гарячим. Дайте йому трохи остигнути після приготування.
Відсутність настоювання: Не подавайте суп відразу – йому потрібен час для розвитку смаків.
У холодильнику: Готовий журек зберігається 3-4 дні при температурі +2…+4°C. Зберігайте в скляному або керамічному посуді з кришкою.
Заморожування: Журек можна заморожувати, але після розморожування текстура може дещо змінитися. Сметану краще додавати після розморожування.
Закваска: Готова закваска зберігається в холодильнику до місяця. У морозилці – до 6 місяців.
На плиті: Розігрівайте на маленькому вогні, постійно перемішуючи. Не доводьте до сильного кипіння.
У мікрохвильовці: Розігрівайте на середній потужності, через кожні 30 секунд перемішуючи.
Коригування смаку: При розігріванні можливо потрібно буде додати трохи сметани або приправ, оскільки смаки можуть притупитися.
Ні, закваска є основою журека і надає йому характерний кислий смак. Без неї це буде звичайний м’ясний суп. Можна використовувати готову магазинну закваску, якщо немає часу на приготування домашньої.
Загалом процес займає 5-7 днів: 4-6 днів для приготування закваски плюс 1-2 години безпосередньо на варіння супу. Якщо використовувати готову закваску, то лише 1-2 години.
Білу ковбасу можна замінити якісними сосисками з натуральною оболонкою або домашньою ковбасою. У крайньому випадку підійде варена ковбаса, але смак буде відрізнятися від традиційного.
Додайте трохи цукру або меду для збалансування кислотності. Також допоможе додаткова порція сметани або трохи молока. У майбутньому використовуйте менше закваски.
Так, можна приготувати пісну версію з грибами. Використовуйте овочевий бульйон, додайте білі гриби або печериці, збільште кількість овочів. Смак буде відрізнятися, але страва залишиться смачною.
Ознаки зіпсованої закваски: неприємний гнилісний запах, поява цвілі будь-якого кольору, занадто в’язка консистенція або відсутність кислого запаху після 7 днів. Таку закваску потрібно викинути і почати спочатку.
Так, але краще зменшити кількість гострих приправ та копченостей. Можна приготувати більш м’який варіант з курчам та меншою кількістю закваски.
Одна порція (приблизно 300 мл) містить 320-350 калорій. Це досить ситна страва, яка може слугувати повноцінним обідом.
Журек є калорійною стравою через високий вміст жирів. Для дієтичного варіанту можна зменшити кількість копченостей, використовувати нежирну сметану та збільшити частку овочів.
У холодильнику готова закваска зберігається до місяця. Якщо плануєте зберігати довше, краще заморозити її порціями. Перед використанням обов’язково перевірте запах та зовнішній вигляд.
Журек – це не просто суп, а справжня кулінарна традиція, яка об’єднує покоління та зберігає автентичність польської кухні. Приготування цієї страви вимагає терпіння та майстерності, але результат варто витрачених зусиль. Дотримуючись традиційного рецепту та враховуючи наведені поради, ви зможете створити справжній журек, який порадує вас та ваших близьких неповторним смаком та ароматом.