Паста з горілкою: класичний рецепт Penne alla Vodka з секретами приготування

Паста з горілкою, або Penne alla Vodka, — це одна з найвідоміших та найулюбленіших страв італійсько-американської кухні. Ця елегантна та водночас проста страва поєднує в собі насичений томатний смак, ніжні вершки, пікантну гостроту та таємничий присмак горілки, який робить соус дійсно неповторним. Попри те, що паста з горілкою здається простою, існує чимало нюансів її приготування, які перетворюють звичайну вечерю на справжню кулінарну насолоду.

Історія страви – паста з горілкою: між Італією та Нью-Йорком

Походження пасти з горілкою оповите легендами та суперечками. Різні джерела вказують на різних винахідників цієї культової страви, але точно встановити, хто саме першим додав горілку до томатно-вершкового соусу, неможливо.

Перша задокументована згадка про пасту з горілкою датується 1974 роком, коли італійський актор та кулінар Уго Тоньяцці опублікував рецепт у своїй кулінарній книзі “L’Abbuffone”. Він назвав свою страву “pasta all’infuriata” (дослівно — “розлючена паста”) і готував її з пенне, свіжими томатами, горілкою, перцем чилі, оливковою олією, часником та лавровим листом.

Американські джерела стверджують, що паста з горілкою з’явилася в Нью-Йорку наприкінці 1970-х — початку 1980-х років. Одна версія приписує винахід кухарю Луїджі Франзезе з ресторану Orsini, який нібито створив страву в 1979 році. Інша версія говорить про Джеймса Доті, випускника Колумбійського університету, який експериментував з соусами в 1980-х.

В Італії також є кілька претендентів на авторство. Ресторан Dante в Болоньї, який отримав зірку Мішлен у 1978 році, стверджує, що саме там вперше приготували цю страву. А у Флоренції ресторан “Alla Vecchia Bettola” подає свою версію під назвою “Penne alla bettola” ще з кінця 1970-х років.

Незалежно від походження, паста з горілкою стала другою за популярністю пастою у світових пошукових системах після пасти болоньєзе.

Чому горілка? Наука за смаком

Багато людей ставлять логічне запитання: навіщо додавати безсмакову горілку до пасти? Адже алкоголь випаровується під час приготування, тож чи має це сенс?

Насправді горілка виконує дві важливі функції у соусі:

Розкриття прихованих ароматів: Деякі ароматичні сполуки в томатах розчиняються виключно в алкоголі, а не у воді чи жирах. Коли ми додаємо горілку, ці сполуки вивільняються і стають доступними для наших рецепторів. Невелика кількість алкоголю підсилює летючість ароматів, роблячи смак томатів більш інтенсивним та багатогранним.

Емульгація соусу: Алкоголь має унікальну здатність з’єднувати воду та жир, допомагаючи вершкам та томатам злитися в однорідну, шовковисту суміш, яка не розшаровується. Це той самий принцип, що працює, коли ви додаєте гірчицю до вінегрету, щоб олія не відокремлювалася від оцту.

Важливо зазначити, що алкоголь практично повністю випаровується під час приготування, залишаючи лише тонкий перцевий присмак та трав’яні нотки, які ви не очікували від простих томатів.

Детальний рецепт класичної паста з горілкою

Інгредієнти (на 4 порції):

Для пасти:

• 400-450 г пенне або рігатоні
• Сіль для варіння пасти

Для соусу:

• 2-3 столові ложки оливкової олії
• 2 столові ложки вершкового масла
• 1 середня цибулина або 1 велика цибулина-шалот, дрібно нарізана
• 3-4 зубчики часнику, подрібнені
• 100-120 мл томатної пасти (бажано подвійної концентрації)
• 80-100 мл горілки
• 400 г консервованих цілих томатів або 500 г свіжих томатів черрі
• 200-240 мл жирних вершків (33%)
• ½-1 чайна ложка пластівців червоного перцю чилі (за смаком)
• 100-120 г пармезану, свіжо натертого
• Сіль та свіжомелений чорний перець
• Свіжий базилік для подачі

Покрокове приготування паста з горілкою:

Крок 1: Підготовка інгредієнтів

Почніть з підготовки всіх інгредієнтів. Дрібно наріжте цибулю (якщо потрібен надзвичайно тонкий помел, скористайтеся кухонним комбайном), подрібніть часник, натріть пармезан на дрібній терці. Якщо використовуєте цілі консервовані томати, злийте їх у миску і злегка розім’ніть руками або виделкою.

Крок 2: Варіння пасти

Доведіть до кипіння велику каструлю з водою та щедро посоліть її — вода має бути такою солоною, як морська. Це критично важливий крок, адже паста набере смаку саме під час варіння. Додайте пасту і варіть на 1-2 хвилини менше, ніж вказано на упаковці, до стану аль денте (паста повинна бути злегка твердуватою в центрі). Перед тим, як злити пасту, обов’язково відберіть 1-1,5 склянки води, в якій вона варилася — вона стане в нагоді для соусу.

Крок 3: Обсмажування ароматичної основи

У великій сковороді на середньому вогні розігрійте оливкову олію разом з вершковим маслом. Додайте дрібно нарізану цибулю і готуйте 5-6 хвилин, помішуючи, до прозорості. Цибуля повинна стати м’якою та золотистою, але не підгоріти. Додайте подрібнений часник і готуйте ще 1-2 хвилини, поки не відчуєте інтенсивний аромат.

Крок 4: Карамелізація томатної пасти

Це секретний крок, який багато людей пропускають, але він дійсно має значення. Додайте томатну пасту до сковороди з цибулею та часником. Готуйте її, постійно помішуючи, 2-4 хвилини, поки паста не потемніє і не набуде темно-червоного, майже бордового кольору. Цей процес називається карамелізацією, і він нейтралізує кислинку томатної пасти, поглиблює смак і робить соус більш багатим. Томатна паста може трохи прилипати до сковороди — це нормально, саме ці підсмажені шматочки додадуть глибини смаку.

Крок 5: Деглазування горілкою

Відсуньте сковороду від вогню на мить (це запобіжний захід), потім додайте горілку. Поверніть на середній вогонь і дайте їй зашипіти. За допомогою дерев’яної лопатки зішкребіть усі підсмажені шматочки зі дна сковороди — вони містять концентрований смак. Готуйте 2-3 хвилини, помішуючи, поки більша частина горілки не випариться і ви перестанете відчувати різкий алкогольний аромат. Суміш повинна зменшитися приблизно на третину.

Крок 6: Додавання томатів

Додайте розім’яті консервовані томати разом з їхнім соком або свіжі томати черрі, розрізані навпіл. Якщо ви використовуєте цілі консервовані томати, розламайте їх на шматочки прямо в сковороді дерев’яною ложкою. Приправте сіллю та перцем. Зменшіть вогонь до середньо-слабкого і тушкуйте соус 10-15 хвилин, періодично помішуючи, поки він не загусне і не зменшиться в об’ємі.

Альтернативний метод — запікання в духовці: Деякі рецепти рекомендують перенести соус (разом зі сковородою, якщо вона придатна для духовки) у розігріту до 180°C духовку на 30 хвилин. Під впливом тепла з усіх боків томати карамелізуються ще краще, набуваючи глибшого, солодкувато-димного смаку.

Крок 7: Приготування гладкого соусу

Після того, як томатний соус протушкувався і загустів, переллийте його в блендер або скористайтеся зануривальним блендером безпосередньо в сковороді. Подрібніть соус до майже гладкої консистенції. Деяким подобається залишити невеликі шматочки томатів для текстури, інші воліють абсолютно однорідний соус — обирайте на свій смак.

Крок 8: Додавання вершків

Поверніть соус у сковороду (якщо ви використовували звичайний блендер) і поставте на середньо-слабкий вогонь. Повільно вливайте жирні вершки, постійно помішуючи, поки соус не набуде красивого рожево-помаранчевого відтінку. Додайте пластівці червоного перцю чилі за смаком. Доведіть соус до легкого кипіння і дайте потомитися 3-5 хвилин, помішуючи, поки він не стане кремовим та злегка не загусне.

Крок 9: Фініш з пармезаном

Додайте свіжо натертий пармезан до соусу і помішуйте, поки сир повністю не розплавиться і не створить гладку, глянцеву текстуру. Спробуйте соус і відкоригуйте приправи за потреби — можливо, потрібна додаткова сіль, перець або трохи цукру, якщо томати виявилися надто кислими.

Крок 10: Поєднання пасти з соусом

Додайте злиту пасту до соусу разом з половиною склянки відкладеної води від варіння. Збільште вогонь до середнього і активно перемішуйте пасту з соусом протягом 1-1,5 хвилини. Крохмаль з води для пасти допоможе соусу краще прилипнути до пасти і створить додаткову шовковисту текстуру. Якщо соус здається занадто густим, додайте ще трохи води для пасти. Соус має обволікати кожен шматочок пасти, а не залишатися калюжею на дні миски.

Крок 11: Подача

Розкладіть пасту по підігрітих тарілках або мисках. Посипте свіжо натертим пармезаном, додайте кілька свіжих листочків базиліку і, якщо бажаєте, трохи більше пластівців червоного перцю. Подавайте негайно, поки паста гаряча.

Варіації та додатки до класичного рецепту

Класична паста з горілкою чудова сама по собі, але існує безліч способів урізноманітнити цю страву:

Варіації соусу:

З панчеттою або беконом: Перед тим, як готувати цибулю, обсмажте 100-150 г нарізаної кубиками панчетти або бекону до хрусткості. Вийміть м’ясо на тарілку, а в жирі, що залишився (злийте надлишок, якщо його багато), готуйте цибулю та часник. Додайте панчетту назад у соус перед подачею. Це додасть соленого, димного смаку.

З прошутто: Тонко нарізане прошутто можна додати до соусу разом з часником, обсмажуючи до легкої хрусткості. Це класична італійська варіація.

Копчена версія: Додайте чайну ложку копченої паприки або використовуйте копчену сіль для надання соусу димного присмаку.

З вялених томатів: Замініть звичайну томатну пасту на пасту з вялених томатів для більш інтенсивного, концентрованого томатного смаку. Можна також додати нарізані в’ялені томати в олії безпосередньо в соус.

З калабрійським чилі: Замість звичайних пластівців червоного перцю використовуйте калабрійську пасту чилі (Calabrian chili paste) для більш глибокого, фруктового та ароматного гострого смаку.

Версія з базиліком: Деякі рецепти рекомендують додавати свіжий базилік безпосередньо в соус під час тушкування, а не тільки для прикраси. Ціла гілочка базиліку, яка томиться в соусі, наповнює його тонким трав’яним ароматом.

Додатки білка:

Креветки: Великі креветки, очищені та підсмажені з часником та маслом, чудово доповнюють кремовий соус. Додайте їх до пасти перед подачею.

Курка: Куряче філе, нарізане шматочками та підсмажене до золотистої скоринки, робить страву більш ситною. Можна використовувати смажену курку або курку-гриль.

Італійські ковбаски: Обсмажена та покришена італійська ковбаска (солодка або гостра) додає глибини смаку та робить страву більш насиченою.

Лосось або тунець: М’які види риби також добре поєднуються з вершковим соусом. Лосось можна запекти або підсмажити окремо і подати поверх пасти.

Варіації з формою пасти:

Хоча пенне — найбільш традиційний вибір, існує багато інших форм пасти, які чудово працюють з соусом з горілкою:

Рігатоні: Широкі трубки з рельєфною поверхнею — це, можливо, найкращий вибір. Ребра та велика порожнина всередині ідеально захоплюють густий кремовий соус.

Фарфалле (метелики): Форма-метелик не тільки красиво виглядає, але й чудово утримує соус у своїх складках.

Конкільє (ракушки): Середні або великі ракушки природним чином утримують соус у своїх заглибленах, створюючи маленькі “вибухи смаку” в кожному шматочку.

Ротіні або фузіллі (спіральки): Спіральна форма з глибокими канавками відмінно вловлює кремовий соус.

Кавапаппі: Ця кучерява форма у вигляді штопора поєднує глибокі ребра зі спіральною структурою, що робить її одним з найефективніших “уловлювачів соусу”.

Пачері: Гігантські трубки, які виглядають ефектно на тарілці і створюють драматичну подачу.

Букатіні: Товсті спагеті з отвором всередині. Менш традиційний вибір, але соус просочується всередину, створюючи цікавий досвід.

Овочеві додатки:

Шпинат або руккола: Додайте жменю свіжого шпинату або рукколи в останню хвилину приготування — вони злегка зав’януть у гарячому соусі, додаючи свіжості та поживності.

Зелений горошок: Свіжий або заморожений горошок додає солодку ноту та яскравий колір.

Печені овочі: Баклажани, цукіні, солодкий перець або гриби, попередньо підсмажені або запечені, чудово доповнюють кремовий соус.

Брокколіні з в’яленими томатами: Ця комбінація додає текстури та контрасту до ніжного соусу.

Секрети та професійні поради

Вибір інгредієнтів:

Томатна паста: Використовуйте томатну пасту подвійної концентрації від якісних брендів (наприклад, Mutti). Вона має більш насичений смак і менше кислоти. Якщо у вас є доступ до пасти з в’ялених томатів, це може вивести соус на новий рівень.

Томати: Для найкращого результату використовуйте якісні консервовані цілі томати San Marzano. Ці томати мають природну солодкість і низьку кислотність. Якщо використовуєте свіжі томати, обирайте черрі — вони солодші та ароматніші, ніж великі томати.

Вершки: Обов’язково використовуйте жирні вершки (33-35% жирності) — менш жирні вершки можуть розшаруватися під час нагрівання. Ніколи не використовуйте молоко замість вершків — воно згорнеться.

Горілка: Якість горілки має значення, але не потрібно купувати найдорожчу. Середній варіант підійде ідеально. Уникайте ароматизованих горілок — вам потрібна чиста, нейтральна горілка.

Пармезан: Завжди купуйте цілий шматок пармезану Parmigiano-Reggiano і натирайте його самостійно безпосередньо перед використанням. Заздалегідь натертий сир містить антизлежувальні агенти, які заважають йому правильно розплавитися і створюють зернисту текстуру.

Техніки приготування:

Карамелізуйте томатну пасту: Це найважливіший секрет. Не поспішайте з цим кроком. Томатна паста повинна потемніти і зменшитися в об’ємі. Це прибирає кислинку і створює глибокий, складний смак.

Не кип’ятіть соус: Після додавання вершків соус повинен ледь тушкуватися, а не сильно кипіти. Бурхливе кипіння може призвести до розшарування вершків та томатів, і соус втратить свою шовковисту текстуру.

Недоварюйте пасту: Варіть пасту на 1-2 хвилини менше, ніж вказано на упаковці. Вона “дійде” до ідеального стану аль денте, коли буде тушкуватися в соусі.

Використовуйте воду від пасти: Крохмальна вода від варіння пасти — це секретна зброя італійських кухарів. Вона допомагає соусу прилипнути до пасти і створює шовковисту, злиту текстуру. Перед тим, як зливати пасту, збовтайте воду, щоб підняти крохмаль, і відберіть 1-1,5 склянки.

Змішуйте пасту з соусом на вогні: Не просто поливайте пасту соусом. Додайте пасту в сковороду з соусом, додайте воду від пасти і активно перемішуйте на середньому вогні 1-2 хвилини. Це дозволяє соусу справді з’єднатися з пастою.

Розігрійте тарілки: Подача пасти в теплих тарілках допомагає зберегти страву гарячою довше і покращує загальний досвід.

Регулювання консистенції:

Занадто густий соус: Додайте трохи більше води від пасти або вершків, по столовій ложці за раз, помішуючи, поки не досягнете бажаної консистенції.

Занадто рідкий соус: Дайте соусу потушкуватися довше, щоб він зменшився та загустів. Або додайте трохи більше натертого пармезану, який природно загущує соус.

Баланс смаків:

Занадто кисло: Додайте щіпку цукру (½-1 чайна ложка), щоб збалансувати кислоту томатів. Деякі кухарі додають дрібку соди, але будьте обережні — забагато може дати мильний присмак.

Потрібна більша глибина: Додайте маленьку краплю бальзамічного оцту або червоного винного оцту для складності. Або додайте щіпку сушеного орегано чи базиліку.

Недостатньо гостро: Регулюйте кількість пластівців червоного перцю за своїм смаком. Пам’ятайте, що гострота наростає під час приготування.

Поширені помилки, яких слід уникати:

Додавання горілки занадто рано: Горілка має бути додана після карамелізації томатної пасти, але до додавання томатів. Якщо ви додасте її занадто рано, алкоголь випариться до того, як зустрінеться з томатами, і ви втратите магічну хімічну реакцію.

Пропуск етапу випарювання горілки: Переконайтеся, що більша частина алкоголю випарилася перед тим, як додати вершки. Занадто багато алкоголю може зіпсувати смак соусу.

Кип’ятіння замість тушкування: Бурхливе кип’ятіння може спричинити розшарування соусу і зробити його масним замість кремового.

Додавання холодних вершків до гарячого соусу: Якщо вершки прямо з холодильника, дайте їм трохи постояти при кімнатній температурі або підігрійте злегка перед додаванням до соусу.

Переварювання пасти: Переварена, м’яка паста не утримує соус і перетворює страву на кашу.

Підготовка заздалегідь та зберігання

Приготування наперед:

Паста з горілкою — чудовий варіант для підготовки частини роботи заздалегідь:

Соус окремо: Ви можете приготувати соус повністю (до етапу додавання пасти) за 3-5 днів до подачі. Зберігайте його в герметичному контейнері в холодильнику. Коли прийде час подавати, підігрійте соус на слабкому вогні, зваріть свіжу пасту і змішайте все разом.

Заморожування соусу: Соус з горілкою можна заморожувати до 3 місяців. Заморозьте його в порційних контейнерах. Розморожуйте в холодильнику на ніч, потім підігрівайте на плиті на слабкому вогні, додаючи при необхідності трохи вершків або води від пасти, якщо соус загустів.

Не готуйте пасту заздалегідь: Пасту завжди слід варити безпосередньо перед подачею. Зварена паста, яка постояла, втрачає свою текстуру і стає липкою.

Зберігання залишків:

В холодильнику: Готову пасту з соусом можна зберігати в герметичному контейнері в холодильнику до 3-4 днів. Зверніть увагу, що паста продовжить вбирати соус під час зберігання.

Підігрівання: Для найкращих результатів підігрівайте на плиті на слабкому вогні, додаючи трохи вершків, молока або води від пасти, щоб відновити кремову текстуру. Перемішуйте акуратно. Можна також підігрівати в мікрохвильовці, додавши трохи рідини і накривши кришкою, але текстура буде не така хороша.

Вино та напої до пасти з горілкою

Паста з горілкою — багата, кремова страва, яка добре поєднується з певними типами вин:

Білі вина: Класичний вибір — італійське Pinot Grigio або Soave. Їхня яскрава кислотність прорізається крізь жирність вершків і очищує піднебіння. Також чудово підійде легкий Chardonnay без дубової витримки.

Червоні вина: Легкі та середні червоні вина, такі як Кьянті, Санджовезе або Барбера, доповнюють томатну частину соусу, не перебиваючи вершки. Уникайте занадто танінних вин, які можуть конфліктувати з вершками.

Рожеві вина: Сухе рожеве з Провансу або італійське Rosato — чудовий компроміс, який підходить і до томатів, і до вершків.

Безалкогольні напої: Ігриста вода з лимоном, домашній лимонад або холодний чай з бергамотом чудово підходять для тих, хто не п’є алкоголь.

Часті запитання (FAQ)

Чи можна приготувати пасту з горілкою без горілки?

Технічно так, але це вже не буде справжня “паста з горілкою”. Горілка відіграє специфічну роль у розкритті ароматів томатів та емульгації соусу. Проте, якщо вам потрібно, ви можете замінити горілку на:

• Біле вино: Додасть кислотність, але також і власний смак. Використовуйте суху версію.
• Курячий або овочевий бульйон: Не дасть точно такого ж ефекту, але зробить соус смачним.
• Лимонний сік: Невелика кількість (1-2 столові ложки) додасть яскравості.
• Білий оцет або яблучний оцет з лаймом: Кислота допомагає збалансувати соус.
• Просто пропустіть: Збільште кількість томатної пасти і добре карамелізуйте її, щоб компенсувати відсутність горілки.

Пам’ятайте, що алкоголь повністю випаровується під час приготування, тому ця страва безпечна для дітей та тих, хто уникає алкоголю.

Яку горілку найкраще використовувати?

Використовуйте звичайну, непароматизовану горілку середньої цінової категорії — ту, яку ви б випили. Не потрібна преміум-горілка, але й найдешевша може мати неприємний присмак. Горілка має бути нейтральною, без додаткових ароматизаторів.

Чому мій соус розшарувався?

Соус може розшаруватися з кількох причин:

• Занадто високий вогонь: Після додавання вершків соус має ледь тушкуватися, а не бурхливо кипіти.
• Недостатньо випарена горілка: Переконайтеся, що більша частина алкоголю випарилася перед додаванням вершків.
• Недостатня емульгація: Активне перемішування та додавання води від пасти допомагає створити стабільну емульсію.
• Використання вершків низької жирності: Вершки з жирністю менше 30% можуть розшаруватися. Використовуйте жирні вершки 33-35%.

Скільки часу варити соус?

Після додавання томатів соус повинен тушкуватися 10-20 хвилин, поки не загусте і злегка не зменшиться. Після додавання вершків готуйте ще 3-5 хвилин на слабкому вогні. Загальний час приготування соусу (без пасти) становить близько 20-30 хвилин.

Чи можна приготувати вегетаріанську версію?

Класична паста з горілкою вже вегетаріанська (якщо не додавати панчетту або інше м’ясо). Переконайтеся, що використовуєте вегетаріанський пармезан (деякі види пармезану містять тваринний сичуг).

Чи можна зробити веганську версію?

Так! Замініть:

• Вершки: Використовуйте жирне кокосове молоко, веганські вершки на основі сої або кешью, або приготуйте вершки з замочених кешью.
• Пармезан: Використовуйте веганський пармезан або поживні дріжджі для сирного смаку.
• Масло: Використовуйте тільки оливкову олію або веганське масло.

Яка форма пасти найкраща?

Найкращі форми для соусу з горілкою — це трубчасті або рельєфні макарони, які добре утримують густий соус: рігатоні, пенне, фарфалле, ротіні, конкільє або кавапаппі. Уникайте тонких ниткоподібних форм, таких як спагеті або лінгуїні — соус просто зісковзуватиме.

Чому моя паста виявилася надто кислою?

Кислотність часто походить від томатів або томатної пасти. Щоб збалансувати:

• Додайте ½-1 чайну ложку цукру під час приготування соусу.
• Переконайтеся, що ви добре карамелізували томатну пасту — це нейтралізує кислоту.
• Використовуйте якісні томати San Marzano, які природно менш кислі.
• Додайте трохи більше вершків або масла для балансу.

Чи можна подвоїти рецепт?

Так, цей рецепт легко масштабується. Використовуйте велику сковороду або каструлю, щоб мати достатньо місця для перемішування пасти з соусом. Час приготування може збільшитися на кілька хвилин, оскільки більша кількість рідини потребує довшого часу для зменшення.

Що подавати з пастою з горілкою?

Паста з горілкою — насичена страва, тому найкраще підходять легкі додатки:

• Зелений салат: Простий салат з руколи, шпинату або змішаних листів з легкою заправкою з оливкової олії та лимона.
• Часниковий хліб: Класичний додаток до будь-якої пасти.
• Запечені або смажені овочі: Спаржа, брокколі, зелена квасоля.
• Капрезе: Салат з томатів, моцарели та базиліку.

Скільки алкоголю залишається в готовій страві?

Після 20-30 хвилин приготування (від моменту додавання горілки) практично весь алкоголь випаровується. Залишається лише незначний слід, який додає тонкого перцевого смаку, але не створює алкогольного ефекту. Дослідження показують, що після тривалого тушкування залишається менше 5% початкової кількості алкоголю.

Чому рецепт називається “Gigi Hadid pasta”?

У 2020 році під час пандемії супермодель Джіджі Хадід поділилася своєю версією пасти з горілкою в Instagram, і рецепт став вірусним у TikTok та соціальних мережах. Хоча вона не винайшла цю страву (паста з горілкою існує з 1970-х років), її популярність спричинила новий сплеск інтересу до класичного рецепту. Версія Джіджі включає додаткову гостроту і трохи більше часнику.

Висновок

Класична паста з горілкою — це втілення простоти та витонченості водночас. Небагато інгредієнтів, базові техніки приготування, але результат — вражаюча страва, яка виглядає і смакує так, наче її приготували в дорогому італійському ресторані. Секрет полягає в деталях: карамелізація томатної пасти, правильне випарювання горілки, використання якісних інгредієнтів та терпляче поєднання пасти з соусом.

Ця страва універсальна і адаптується під будь-які смаки — від класичної вегетаріанської версії до багатих варіантів з панчеттою та морепродуктами. Вона ідеально підходить і для швидкої вечері в будні дні, і для святкового столу, коли потрібно вразити гостей.

Найголовніше — не бійтеся експериментувати та знаходити свою ідеальну версію пасти з горілкою. Спробуйте різні форми пасти, додайте улюблені інгредієнти, відрегулюйте гостроту під свій смак. З часом ви знайдете ту комбінацію, яка стане вашим фірмовим рецептом, до якого ви будете повертатися знову і знову.

Buon appetito!